fbpx

У Вишгородській міській раді під час позачергової 15 сесії депутати проголосували одразу за два звернення до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, які ініціювала фракція «ЄС».

Про це повідомила депутат міськради від «ЄС» Марина Мельник у мережі фейсбук.

«Сьогодні,під час позачергової XV сесії Вишгородської міської ради VIII скликання депутати підтримали ініціативу фракції «Європейська Солідарність» звернутися до Президента України, Верховної Ради України щодо неприпустимості набрання чинності законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. № ВР 5600)», – написала депутатка.
Також вона додала текст згаданого звернення:
«30 листопада 2021 року Верховна Рада України схвалила у другому читанні і в цілому Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. №5600).
За експертною оцінкою провідних бізнес-асоціацій українських і іноземних підприємців, інвесторів, роботодавців, платників податків – у т.ч. Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати, Спілки українського бізнесу – даний закон, по суті, є оголошенням податкового терору. Він кардинально розширює права працівників Державної податкової служби України, повертає до життя забуті після 2014 року практики «азаровщини» і робить безправним український бізнес.
Зокрема, згаданий закон передбачає:
1)​списання податкових боргів з рахунків підприємств без рішення суду (на 91ий день заборгованості);
2)​право Державної податкової служби надсилати запити не за фактом порушення, а за підозрою у несплаті податків – запити ДПС перетворяться на інструмент тиску на бізнес з метою отримання хабарів;
3)​заборону на виїзд за кордон директора підприємства, що має заборгованість із сплати податків, чим порушується право на свободу пресування, гарантоване Конституцією України.
4)​стягнення податку на прибуток наперед, шляхом заборони включати 50% збитків минулого року, що мали б зменшити базу оподаткування.
Впевнені, що такі кроки суттєво погіршать бізнесовий та інвестиційний клімат України, який вже суттєво постраждав через пандемію коронавірусу і економічну кризу, призведуть до зростання рівня корупції і порушення основних прав і свобод людини.
Також звертаємо увагу, що вищезазначений закон суттєво збільшує податковий тиск на сільськогосподарських виробників, на малий бізнес та створює суттєві інфляційні ризики, призведе до тінізації виробництва та збуту сільгосппродукції.
Зокрема, закон передбачає:
1)​суттєве підвищення податкового тиску на усіх без винятку власників і користувачів сільськогосподарських земель, у тому числі мікровласників: для ділянок за межами населеного пункту через запровадження мінімального податкового зобов’язання податок зростає з діючих 200 грн. (а власники-пенсіонери взагалі звільнені від сплати податку) до 1500 грн з кожного гектара;
2)​індексацію ставок ренти на воду та ліс, що призведе до подорожчання на 14,5% дров та води, потрібних людям;
3)​запровадження податку на доходи фізичних осіб з усієї вирощеної продукції, якщо її сукупна вартість перевищує 72 тис. грн. (12 мінімальних зарплат) (зараз усе, що вирощене на ділянці менше 2 га не оподатковується) – це може суттєво підвищити ціни – зокрема, на овочі і фрукти;
4)​починаючи з третього продажу нерухомості за рік запроваджується податок на рівні 18%, що неминуче призведе до додаткового підвищення цін на житло, адже наразі частина компаній, які працюють на ринку нерухомості, є суб’єктами спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності (зокрема, єдиний податок – 5%);
5)​збільшення плати за використання радіочастотами на 5%, що призведе до подорожчання мобільного зв’язку. Таким чином порушено меморандум з провідними операторами мобільного зв’язку, який підписав уряд в 2019 р.
Впевнені, що згадані негативи прийнятого закону призведуть до суттєвого посилення інфляції, зниження рівня довіри між державною владою, місцевим самоврядуванням і бізнесом, а також – через суттєве погіршення бізнесового і інвестиційного клімату – всупереч назві закону, вкрай негативно відіб’ються на доходах і державного, і місцевих бюджетів.
У зв’язку з зазначеним вище, звертаємося:
до Верховної Ради України з вимогою поставити на голосування і підтримати проєкт Постанови «Про скасування рішення Верховної Ради України від 30.11.2021 про прийняття у другому читанні та в цілому проєкту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№ 5600 від 02.06.2021);
до Президента України – з вимогою повернути Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№ 5600 від 02.06.2021) до Верховної Ради України (застосувати право вето)».

Марина Мельник опублікувала ще одне ініційоване фракцією «Європейська Солідарність» звернення до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо неприпустимості грубого наступу на фінансову спроможність місцевого самоврядування, яке підтримано депутатським корпусом Вишгородської міської ради на позачерговій сесії 16.12.2021 р.
Зокрема, в цьому зверненні йдеться:
«Ми, депутати Вишгородської міської ради, рішуче протестуємо проти намірів підірвати фінансову спроможність місцевого самоврядування та ігнорування базових норм Європейської Хартії місцевого самоврядування.
Зокрема, законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 6062) – це спроба поховати фінансову децентралізацію і інфраструктурні проєкти на місцевому рівні, це спроба нової централізації.
Цим проєктом передбачається ліквідація з 2023 року бюджету розвитку місцевих бюджетів, що є катастрофою для територіальних громад. Джерела доходів бюджету розвитку планується закріпити за загальним фондом місцевих бюджетів. Це означає, що громади не зможуть зберігати кошти на депозитних рахунках, не зможуть належно планувати розвиток. Адже саме з бюджетів розвитку фінансуються капітальні видатки громад, які спрямовуються на: соціально-економічний розвиток, виконання інвестиційних проєктів, будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери – шкіл, дитсадків, лікарень, житлово-комунального господарства, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів, придбання шкільних автобусів та автомобілів швидкої медичної допомоги, тощо. Ліквідація бюджетів розвитку означає, що замість капітальних, інфраструктурних видатків на місцевому рівні ми побачимо, як за ці цільові кошти бюджетів розвитку буде лататися «поточка» місцевих бюджетів у зв’язку з недофінансуванням місцевих бюджетів з Держбюджету.
Ще один фінансовий удар по громадах проєкту № 6062 – пропонується новела ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу, згідно з якою «повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного бюджету, здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку», що може призвести до зловживань з боку держави, адже дуже зручно – «помилково» забрати гроші в громади і нехай потім громади чекають, коли гроші з’являться на казначейському рахунку. Подібні практики були лише при режимі Януковича.
Наступне «покращення» проєкту № 6062 – змінами до частини четвертої статті 103-2 Бюджетного кодексу передбачається залишки коштів за освітньою субвенцією, що не використані протягом наступного бюджетного періоду, вилучати до державного бюджету. Тобто, органи самоврядування повністю демотивуються в оптимізації використання цієї субвенції.
Законопроєктом № 6062 пропонується також доповнити Земельний кодекс (Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення») п.53, яким «установити, що у 2022 році надходження від викупу земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачених пунктом 61 Перехідних положень Земельного кодексу України, зараховуються: 70 відсотків до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуються на розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем за рішенням Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету; 30 відсотків до бюджету розвитку місцевих бюджетів». Це грубе порушення засад місцевого самоврядування: чому кошти від продажу земель комунальної власності на 70% мають зараховуватися до Держбюджету?
І ще одна груба антисамоврядна норма проєкту № 6062 – запропоновані зміни до пункту 21 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу, за якими погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом, здійснюється «у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». Сьогодні передбачено законодавче врегулювання погашення цієї заборгованості. Нагадаємо, йдеться про те, що ця заборгованість виникла при Януковичі-Азарову через недофінансування місцевих бюджетів і тепер Кабміну надається право встановлювати порядок, як громади мають цю заборгованість погашати. Тобто, місцеві бюджети при Януковичу змусили взяти на себе цю заборгованість, бо держава не платила по рахунках, а тепер пропонується громадам «погасити» цю заборгованість.
Врешті, згідно з проєктом № 6062, місцеві ради перетворюються в статистів формування місцевих бюджетів, бо Міністерство фінансів і посадовці місцевих державних адміністрацій отримують повноваження зупиняти рішення місцевих рад про бюджет.
Ми, депутати Вишгородської міської ради вимагаємо:
Від Кабінету Міністрів України:
відкликати проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реестр. № 6062) на доопрацювання з метою виключення з цього проекту дискримінаційних норм по відношенню до місцевого самоврядування.
Від Голови Верховної Ради України:
у разі розгляду проєкту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реестр. №6062) озвучити в залі позицію нашої ради та не використовувати під час голосування словосполучення «прошу підтримати та проголосувати».
Від Президента України:
Повернутися до виконання функцій гаранта Конституції України, не допускати порушення через «підконтрольні» Кабінет Міністрів чи фракцію у Верховній Раді міжнародних зобов’язань України, зокрема Європейської Хартії місцевого самоврядування та, у разі прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реестр. №6062) скористатись правом вето».

Від Irina

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.