fbpx
Вручено посвідчення «Почесний громадянин Вишгорода» родинам загиблих в АТО

Посвідчення «Почесний громадянин міста Вишгород» сьогодні вручено сім’ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Захід було приурочено до Дня українського добровольця, який відзначатиметься 14 березня.

Як зазначив Вишгородський міський голова Олексій Момот, вперше у місті прийнято рішення присвоїти посмертно звання почесних жителів захисникам України. Всі удостоєні були призвані на службу Вишгородським військкоматом, були жителями району та міста.

«Ми не повинні ні на мить забувати наших захисників. Я вдячний родинам, які з мужністю переживають гіркі втрати. Низький уклін батькам за виховання синів-героїв, дружинам і дітям, що з високою гідністю бережуть пам‘ять про найрідніших людей», – сказав міський голова.

Почесну місію вручення посвідчень виконали Іван Татауров молодший та голова ГО «Всеукраїнське об‘єднання «Ми українці» Іван Татауров.

Звання «Почесний громадянин міста Вишгорода» посмертно за мужність і відвагу, проявлені у захисті конституційних прав і свобод громадян, за захист суверенітету та територіальної цілісності України, за участь у Антитерористичній операції на сході України присвоєно:

🇺🇦Арсієнку Руслану Леонідовичу
Руслан Арсієнко народився 15 січня 1979 року у м. Вишгород. Навчався у Ржищівському професійно-технічному училищі №14 за спеціальністю електрозварювальник. Згодом був призваний до лав Збройних сил України.
У серпні 2015 року був мобілізований на посаду – стрільця-гранатометника 122-го окремого аеромобільного батальйону, 81-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. 24 липня 2016 року старший сержант Арсієнко загинув від снайперської кулі в районі промзони Авдіївки Донецької області.
Указом Президента України № 511/2016 від 19 листопада 2016 року нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно).
18 жовтня 2016 року відкрито меморіальну дошку на будівлі Вишгородської районної гімназії «Інтелект», де навчався Руслан.

🇺🇦Білоусу Павлу Вікторовичу
Павло Білоус народився 25 червня 1970 року в м. Київ. Навчався у Вишгородській школі №1. В липні 1988 року пішов служити до Радянської армії, де отримав військову спеціальність – водій.
З червня 2015 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Возив боєкомплекти до регулярних частин, тим самим потрапляючи у зону ризику. Загинув 17 жовтня 2016 року після чергової ротації в зону АТО. Похований у Вишгороді на Алеї Героїв.
Нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно), нагороджений грамотами та подякою від керівництва підрозділу в якому проходив службу.

🇺🇦Благовісному Віталію Павловичу
Віталій Павлович народився 14 листопада 1974 року в смт Асканія-Нова Чаплинського району, Херсонської області, але все своє життя й працю присвятив для громади Вишгорода і Вишгородського району.
У січні 2015 року був призваний за мобілізацією, на посаду – командир відділення керованого мінування інженерно саперного взводу в 93-тю окрему механізовану бригаду. Отримав звання старшого сержанта. 14 листопада 2015 року старший сержант Віталій Благовісний загинув через осколкове поранення від міни поблизу шахти «Бутівка» міста Авдіївка Донецької області.
Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений почесною відзнакою «Учасник АТО» (посмертно), нагороджений Відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно), нагороджений медаллю «Ветеран війни» (посмертно), нагороджений нагрудним знаком «Гвардія» (посмертно), нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «93-я Окрема Гвардійська механізована бригада».
21 листопада 2016 року у Костогризівській ЗОШ відбулося відкриття меморіальної дошки Віталію Благовісному.

🇺🇦Горбенку Святославу Сергійовичу
Святослав Горбенко народився 26 грудня 1994 року у Полтаві. У 2009 році закінчив Полтавський ліцей. Навчався у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди на філологічному факультеті. Паралельно вступив на заочне відділення історичного факультету Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Згодом вступив на військову кафедру при Харківському інституті танкових військ. Отримав звання – молодший лейтенант запасу (посмертно).
З вересня 2014 року був направлений у складі 25 бійців 1-ої штурмової роти 5-го батальйону ДУК ПС в Донецький аеропорт імені Прокоф’єва. 3 жовтня 2014 року молодший лейтенант загинув від осколкового поранення під час наступу російських найманців на Старий термінал Донецького аеропорту.
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно), нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно), нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно), нагороджений орденом ВГО «Країна» – «За розбудову України» (посмертно), нагороджений орденом «Лицарський хрест Добровольця» (посмертно), нагороджений орденом «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений медаллю ВГО «Країна» – «Доброволець АТО» (посмертно), нагороджений рішенням Полтавської обласної ради відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).
На честь Святослава Горбенка названа аудиторія японської мови в інституті філології КНУ ім. Т. Шевченка, відкрита меморіальна дошка на стіні Полтавського ліцею №1 ім. І.П. Котляревського, відкрита меморіальна дошка в Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди, відкрита меморіальна дошка в Харківському національному університеті ім. В. Каразіна.

🇺🇦Єрмакову Євгенію Сергійовичу
Євгеній Єрмаков народився 5 лютого 1994 року в м. Вишгороді. Навчався у Вишгородській спеціалізованій школі «Сузір’я».
В 2012 році був призваний до лав Збройних сил України. Проходив службу в «Центрі забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України». Активний учасник Революції Гідності.
В травні 2014 року був мобілізований для участі в антитерористичній операції на сході України до 11 батальйону територіальної оборони «Київська Русь», на посаду номера обслуги відділення охорони і взводу охорони. 15 серпня 2014 року Євгеній Сергійович загинув від пострілу ворожого снайпера під час виконання обов’язків військової служби, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України.
Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 року нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений пам’ятним знаком «Патріот України» (посмертно) від 23 січня 2016 року, нагороджений орденом «Лицарський хрест України» №291 від 14 квітня 2016 року (посмертно), нагороджений нагрудним знаком «11 Батальйон Київська Русь» №291 від 14 квітня 2016 року (посмертно), нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно).
На фасадах школи «Сузір’я» у Вишгороді та Катюжанського ВПТУ встановлені меморіальні дошки на честь Євгена Єрмакова.

🇺🇦Костюченку Олександру Андрійовичу
Олександр Костюченко народився 22 вересня 1975 року в селі Демидів Вишгородського району. Закінчив Демидівську загальноосвітню школу. Отримав дві вищі освіти.
У березні 2014 року був призваний за мобілізацією, на посаду – механік-водій танкового взводу танкового батальйону 72-ої окремої механізованої бригади. Отримав звання – старший сержант. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 11 липня 2014 року старший сержант Олександр Костюченко загинув внаслідок вибухового пристрою на маршруті руху військової техніки поблизу міста Червонопартизанськ Луганської області.
Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 року нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» № 213657 від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно).
На стіні Демидівської школи, де навчався Олександр Андрійович відкрито пам’ятну меморіальну дошку.

🇺🇦Непопу Костянтину Івановичу
Народився 25 вересня 1979 року в селі Хотянівка Вишгородського району. Навчався у Вишгородській школі №1. У 1999 році закінчив Київський енергетичний технікум та почав працювати майстром ремонтно-відновлювальних робіт у Вишгородській тепломережі.
У 2000 році проходив строкову службу в лавах Збройних сил України на посаді начальника радіостанції. В 2002 році був направлений до миротворчої місії в Косово, Югославія. За період служби в миротворчому контингенті отримав дві бойові нагороди та відзнаки.
З травня 2014 року був мобілізований до 95 Аеромобільної бригади ВДВ ЗСУ для участі в захисті державних інтересів, суверенітету та незалежності України. Безпосередньо брав участь у звільненні українських міст – Слов’янськ, Краматорськ, Маріуполь, Луганськ, Донецьк. Є захисником Донецького аеропорту – славетним «Кіборгом». 2 лютого 2015 року в селищі Спартак Донецької області під час виконання бойового завдання Костянтин Іванович загинув підірвавшись на фугасі.
Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений Пам’ятним Знаком учаснику подій «Оборона Донецького Аеропорту 242 дні» (посмертно), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений Пам’ятним Знаком «Патріот України» (посмертно), нагороджений відзнакою Міністерства оборони України « героям оборони ДАП» (посмертно), нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно), нагороджений «Золотою Зіркою» Міжнародної академії Козачества (посмертно).
В селі Хотянівка іменем Непопа Костянтина Івановича названа одна із вулиць.

🇺🇦Орлову Олегу Євгенійовичу
Олег Орлов народився 23 липня 1974 року у місті Родніки Івановської області, РСФСР. З 1988 року переїхав на постійне проживання у село Катюжанка, Вишгородського району. У 1989 році закінчив Катюжанську загальноосвітню школу та вступив до Конотопського СПТУ №4.
21 квітня 2015 року Олег Євгенійович був мобілізований в Збройні сили України для участі в Антитерористичній операції. Проходив службу в 59 Окремій монострілковій бригаді, на посаді солдата-гранатометника. 4 квітня 2016 року Орлов Олег загинув від осколкового поранення під час мінометного обстрілу поблизу селищ Новозванівка – Калинове, Попаснянського району Луганської області.
Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений нагрудним знаком «11 Батальйон Київська Русь» (посмертно) №291 від 14 квітня 2016 року, нагороджений орденом «Лицарський хрест України» (посмертно) №291 від 14 квітня 2016 року, нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно).

🇺🇦Савченку Анатолію Валентиновичу
Анатолій Савченко народився 28 травня 1993 року в селі Пірново Вишгородського району. Закінчив Вищедубечанську загальноосвітню школу. Згодом вступив до професійного енергетичного ліцею, де отримав спеціальність – електрик.
20 квітня 2014 року був призваний за мобілізацією, на посаду – далекомірника. 11 липня 2014 року солдат Савченко Анатолій загинув під час артилерійського обстрілу машин супроводження конвою бригади поблизу села Зеленопілля Свердловського району Луганської області.
Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 року нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений Відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно).
2 вересня 2015 року на будівлі Вищедубечанської загальноосвітньої школи Анатолію Савченку була встановлена меморіальна дошка.

🇺🇦Устименку Олександру Анатолійовичу
Олександр Устименко народився 10 липня 1983 року в селі Гаврилівка Вишгородського району. Закінчив Гаврилівську загальноосвітню школу. Навчався у Національному аграрному університеті на зооінженерному факультеті.
У березні 2014 року був призваний за мобілізацією, на посаду – командир механізованого взводу. З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операцї на сході України. 29 серпня 2014 року лейтенант Олександр Устименко загинув від снайперської кулі поблизу поблизу міста Волноваха Донецької області.
Указом Президента України №144/2015 від 14 березня 2015 року нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений Відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно).

🇺🇦Ханчичу Денису Юрійовичу
Денис Ханчич народився 2 квітня 1992 року в м. Київ. Закінчив Київську загальноосвітню школу №14. У 2009 році вступив на навчання до Київського Національного Автотранспортного університету на заочне відділення. Закінчивши два курси, у 2011 році був мобілізований до лав Збройних сил України. Проходив службу у Внутрішніх військах, спецпідрозділі «Барс».
Брав активну участь в Революції Гідності. З анексією Криму і розгортанням бойових дій на сході країни, записався до батальйону територіальної оборони «Київська Русь», був призначений на посаду гранатометника, отримавши звання – старший солдат. 14 вересня 2014 року Денис Юрійович загинув під час масового артилерійського обстрілу в районі смт Чернухіне, поблизу Дебальцево (Луганська область). Похований у м. Вишгород на Алеї Героїв.
Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 року нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» № 213657 від 17 лютого 2016 року (посмертно), нагороджений відзнакою Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми Українці» – «Червона Калина» І ступеня (посмертно).
На стіні школи №14 (м. Київ), де навчався Денис Юрійович, встановлено меморіальну дошку на його честь.
ДЖЕРЕЛО: Вишгородська міська рада

Від Irina

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.