Україна відзначає 207-у річницю від Дня народження видатного українського поета, художника, громадського діяча, перекладача, автора «Кобзаря» Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861).
Цікаві факти про Тараса Шевченка
В Україні 164 населених пункти названо на честь Тараса Григоровича Шевченка. Крім того, його ім’я носить місто Форт-Шевченко в Казахстані, понад два десятки населених пунктів у Росії, а також морська затока в Аральському морі й гора на північному схилі Великого Кавказу.
1384 − стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні − 1256 монументів, і ще 128 у 35 країнах світу − Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили у 1881 році в місті Форт-Шевченко, того ж року з’явився і перший монумент в Україні − в садибі Алчевських у Харкові. Цього місяця планують відкрити монумент Тарасові Шевченку в Флоренції. Це спільний проєкт творчого колективу в складі Олега Пінчука, Богдана Томашевського і Володимира Шолудько.
У 1975 році один із кратерів на Меркурії названий на честь Тараса Шевченка.
Найменше у світі видання «Кобзаря» має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами два тижні.
У 2002 році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 тис. рублів із зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку перед університетом у Тирасполі.
Найвідомішій книзі Шевченка − «Кобзарю» − у Черкасах присвячений цілий музей. Збірка перекладена на понад 100 мов. За час життя поета «Кобзар» перевидавався 4 рази, а за часів СРСР його тираж налічував 8 мільйонів копій.
Основну освіту Шевченко здобував усього лише 2 роки в церковноприходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.
2500 рублів − еквівалент 45 кілограмів срібла − саме стільки витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів − спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.
За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а у 1860 році отримав звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.
Тарас Шевченко був невисокого зросту − трохи більше ніж 164 см.
Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
Улюбленим напоєм Тараса був чай з ромом.
Тарас Шевченко багато разів закохувався. Серед симпатичних йому жінок були односельчанка Оксана Коваленко, польська швачка Дзюня Гусиковська, натурниця Амалія Колберг, княжна Варвара Рєпніна-Волконська, дружина полковника Ганна Закревська, Анна Ускова. Після повернення із заслання Тарас закохався в 14-річну актрису Катерину Піунову, а останнім коханням його стала 20-річна служниця Ликера Полусмак. До самої смерті Тарас Григорович мріяв знайти кохання і побудувати сім’ю, але ні з ким не склалися тривалі відносини. Крім цього, є версія, що в поета був роман із дружиною Михайла Максимовича − Марією, адже через 9 місяців після початку їхнього тісного спілкування у Максимовичів народився син. Однак багато істориків називають це чутками, оскільки Михайло був близьким другом Тараса, і останній не міг так із ним вчинити.