зображення ілюстративне

Ранок 11 вересня у Києві знову показав, наскільки небезпечним може бути перебування біля автозаправних станцій під час повітряної атаки. Російські безпілотники завдали ударів по АЗС у Дніпровському та Оболонському районах столиці. На місцях влучань спалахнули пожежі, а один з об’єктів ворог атакував повторно, коли там уже працювали екстрені служби.

Перші повідомлення про удари по автозаправних станціях почали надходити вранці. За попередньою інформацією міської влади, ворожий БпЛА влучив в АЗС у Дніпровському районі. Практично одночасно стало відомо про удар по заправці в Оболонському районі. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про повторне влучання по АЗС на Оболоні.

Наслідки атаки виявилися тяжкими. За останніми оприлюдненими даними, внаслідок ранкових ударів по столичних АЗС загинули двоє людей. Загалом постраждали восьмеро, шестеро поранених перебувають у лікарнях.

На місцях атак виникли пожежі. До ліквідації наслідків оперативно залучили рятувальників, медиків та інші екстрені служби. Особливо небезпечним став повторний удар: під час нього постраждав співробітник столичного управління ДСНС. На одній із локацій в Оболонському районі внаслідок падіння БпЛА також був пошкоджений автомобіль. Згодом усі займання вдалося ліквідувати.

Ці удари стали продовженням небезпечної серії атак на столичні автозаправні комплекси. Напередодні, 10 вересня, російський безпілотник влучив у територію АЗС у Голосіївському районі Києва. Там виникла пожежа, загорівся автомобіль, була пошкоджена зупинка громадського транспорту. За офіційними даними столичної влади, тоді кількість постраждалих зросла до чотирьох, трьох людей госпіталізували.

В «Укрнафті» після тієї атаки наголошували, що під час повітряної тривоги автозаправний комплекс не працював, а персонал та відвідувачі залишили його територію. Постраждали люди, які перебували поруч із заправкою. Цей факт ще раз показує: небезпечно не лише перебувати безпосередньо на АЗС — під час атаки ризикованою може бути навіть територія поряд.

Киянам і водіям варто зробити з цих подій дуже конкретний висновок: під час повітряної тривоги не потрібно їхати на заправку або намагатися «швидко залити бак», перш ніж ситуація погіршиться. Якщо тривога застала вас під час заправляння автомобіля — орієнтуйтеся на вказівки персоналу та якомога швидше переходьте до найближчого доступного укриття.

АЗС — це об’єкт із пальним та обладнанням, тому наслідки влучання або падіння уламків тут можуть бути особливо небезпечними. Події останніх двох днів у Києві доводять, що ризик не теоретичний: удари по таких об’єктах уже призвели до пожеж, поранень і загибелі людей.

Не варто також залишатися біля місця прильоту після першого вибуху, збиратися поруч, знімати наслідки атаки чи наближатися до уламків. Сьогоднішній повторний удар по одній з АЗС став особливо страшним нагадуванням про небезпеку повторних атак. Навіть після першого влучання загроза може не минути.

Якщо ви бачите уламки безпілотника або будь-які невідомі предмети після атаки, не торкайтеся їх і не дозволяйте робити це іншим. Вони можуть містити вибухонебезпечні елементи та становити загрозу навіть через певний час після падіння.

Тому кілька хвилин, заощаджених на заправці під час тривоги, точно не варті людського життя. Почули сигнал небезпеки — відкладіть заправляння, залиште відкриту місцевість і прямуйте до укриття. Пальне можна залити пізніше. Життя — ні.

Від Irina