Дві поспіль ночі — 29 та 30 листопада — стали найдраматичнішими для Вишгорода за останні місяці. Місто опинилося під нищівними ударами російських дронів і ракет, що накотилися одна за одною, залишивши по собі зруйновані будинки, десятки поранених і загиблих, пожежі та сотні людей, чиє життя вже ніколи не буде таким, як раніше.
Про це повідомляє КиївRegionNews з посиланням на матеріали офіційних українських медіа.
Пізнім вечором 29 листопада небо над містом розірвали вибухи. Удар прийшовся просто по житлових кварталах — там вибило шибки, зруйнувало частину осель, понівечило автомобілі та комунікації. Тієї ночі травм зазнали 19 людей, серед них четверо дітей. Рятувальники всю ніч витягали людей із під’їздів, деяких просто з-під завалів, бо в одному з будинків полум’я охопило одразу кілька квартир.
Містяни ще не встигли оговтатися, як уже наступної ночі — з 29 на 30 листопада — Вишгород накрила нова хвиля ударів. Ця атака виявилася ще руйнівнішою. Вибух дрона пробив конструкції багатоповерхівки, в одному з під’їздів вигоріли шість поверхів. Люди вибігали з домівок босоніж, дехто стрибав із вікон, щоб урятуватися від вогню.
За попередніми даними, загинула щонайменше одна людина — працівник оборонного підприємства. Його родина отримала тяжкі поранення. Загальна кількість постраждалих у цю ніч знову сягнула майже двох десятків. Евакуювати довелося понад 140 мешканців — будинок став непридатним для життя.
Пожежі спалахнули також у приватному секторі: знищені автівки, розбиті дахи, уламки скла й металу — усе це досі нагадує про масштаб трагедії. На місці працювали десятки рятувальників, вибухотехніків та медиків, адже небезпека повторних детонацій була високою.
Ситуація по всій області у ці дні була напруженою: лише за тиждень по Україні ворог випустив понад 1400 дронів, сотні керованих авіабомб та десятки ракет. Вишгород став одним із найбільших осередків ударів, і ці два дні показали, наскільки крихким може бути життя, коли на прицілі — мирне місто.
Зараз місцева влада організовує тимчасове житло для тих, чиї домівки зруйновані. Комунальні служби відновлюють світло і водопостачання, а психологи працюють із родинами, які втратили все. На подвір’ях багатоповерхівок стоїть запах гару, на фасадах — чорні сліди вогню. Місто, яке звикло жити спокійно, тепер повертає собі рівновагу крок за кроком.
Та попри біль і втрати, у Вишгороді відчувається дивовижна солідарність. Люди приносять ковдри, теплий одяг, годують сусідів, які залишилися без кухні та даху. І, здається, саме в цій взаємопідтримці народжується сила, яка допоможе місту пережити навіть такі криваві вихідні.