Біля центрального входу адміністративно-побутового корпусу №1 Чорнобильської АЕС встановили скульптуру герою, працівнику ЧАЕС Олександру Лелеченку. Про це повідомили у Фейсбуку Центру організаційно-технічного і інформаційного забезпечення УЗВ.
Сучасні атланти-ліквідатори тримають над собою арку – під нею звичайна людина, що поклала праву руку до серця. В цьому образі можна пізнати заступника начальника електричного цеху Чорнобильської АЕС Олександра Лелеченка. Справжнього героя, який заздалегідь знав, що життя його обірветься й продовжував виконувати свої обов’язки, рятуючи життя мільйонів інших. І це не гучні слова, а чиста правда.
Ескіз було розроблено декілька років тому об’єднанням майстрів мистецтв України. На його основі, силами працівників Чорнобильської атомної станції, відтворили скульптурну композицію.
Робота була кропіткою. Спочатку зібрали проект-композицію з частин, які робили з будматеріалів, що використовуються при вкладанні ламінатної підлоги. Коли все вийшло, ніби піраміду, склали деталі, надруковані на 3D принтері. Зібрану скульптуру штукатурили, красили.
«Скульптурна композиція – це як уособлення всіх ліквідаторів та працівників станції, що віддали своє життя чи здоров’я для порятунку інших. У ліквідації наслідків приймали участь люди самих різних професій, включаючи й медиків, працівників їдалень, прибиральниць. Усі ланки були пов’язані між собою», – коментує Олександр Новіков, заступник директора технічного з безпеки ДСП «ЧАЕС».
26 квітня 1986 року, коли восьма турбіна зупинилася вночі під час вибуху, Олександр Лелеченко власноруч відкачав легкозаймисті речовини з сьомої та восьмої турбін. Тричі ходив в електролізерну, яка знаходилась поруч із завалом, щоб відключити подачу водню до аварійних генераторів та по коліно у високоактивний воді він намагався дати напругу на живильні насоси. Зробив це вручну, адже вийшли з ладу всі системи, і запобіг поширенню вогню на неушкоджені енергоблоки. Його забирали до медичної частини №126, що у Прип’яті, але після надання медичної допомоги він звідти знову пішов на ЧАЕС.
Олександр отримав дозу, не сумісну із життям. Загальна експозиційна доза, отримана ним становила 2,5 тисячі рентген. Йому було 47 років…
На Мітінському кладовищі Москви є могила Олександра Лелеченка, але вона порожня. Насправді поховали його в селі Степному на Полтавщині.
За героїчний подвиг в ім’я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву, проявлені в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, Олександр Лелеченко нагороджений посмертно орденом Леніна у 1986 році, відзнакою Президента України — хрестом «За мужність» у 1996 році.
Почесне звання Герой України Олександру Лелеченку було присвоєно тільки у 2006 році. «Золоту Зірку» Героя з рук третього Президента України Віктора Ющенка під час урочистостей до 20-ї річниці аварії на ЧАЕС на промисловому майданчику станції прийняла дочка Олена.